Таємниці гуцульського орнаменту розкривали на «Науковому пікніку»

25 квітня у Києві Мала академія наук провела «Науковий пікнік», де зібрала різноманітні активності, аби продемонструвати, що наука - це весело. До заходу долучилась лабораторія науки і мистецтва та запропонувала відвідувачам взяти участь у цікавих ініціативах. Зокрема, розгадати математичні таємниці гуцульського орнаменту. 

«Ми пропонували дітям дослідити гуцульський орнамент через звʼязок точних наук і народного мистецтва. Учасники мали завдання відтворити певний орнамент, маючи в наявності лише його фрагмент і використовуючи інтуїцію та математичні навички. Така активність зрозуміла і цікава дітям різного віку. Вони не просто знайомляться з орнаментом, як з декоративним елементом, а й вчаться аналізувати геометричні закономірності візерунків», - пояснив методист лабораторії науки і мистецтва, дослідник традиційної культури Богдан Гасюк. 

Діти отримали схематичні малюнки з фрагментами орнаментів. Необхідно було завершити візерунок: правильно розрахувати і зафарбувати клітинки. Відвідувачі зосереджено працювали над завданням і дізнавалися цікаві факти про візерунки та орнаменти. В тому числі ознайомилися з хімією кольору - природними барвниками, їхніми властивостями та технологіями, якими користувалися гуцульські майстри. 

15-річна Софія однією з перших завершує завдання і вдоволено оцінює результат. Їй вдалося відтворити геометричний орнамент - ромб. Пан Богдан пояснює дівчині, що цей символ здавна вважається захисним. Саме тому його часто зображали на сволоках при вході до хати. Та не лише у різьбленні використовуються геометричні орнаменти. Вони також притаманні вишивці, ткацтву та писанкарству. 

«Моя мама любить вишивати. Я часто спостерігала за процесом, але не задумувалася, що візерунки - це не лише про культуру і красу, це ціла наука і поле для експериментів. Я отримала величезне задоволення від такого інтерактиву. Ця робота поглинула мене, я зосередилася на кольорах, клітинках, розрахунках. Тепер розумію мамине захоплення! Захотілося щось створити самій. Орнаменти можна розшифровувати, співставляти, вигадувати щось нове на їхній основі. Виявляється, культурна спадщина може бути сучасною і цікавою!», - поділилася враженнями Софія. 

За такими активностями стоїть глобальна мета: ознайомити дітей з освітньою практикою МАН з охорони гуцульських орнаментів; показати, що традиційне мистецтво може бути інструментом для сучасних наукових досліджень та творчої інтерпретації. 

«Важливо донести до молоді, що нематеріальну культурну спадщину в добу глобалізації, цифровізації та ШІ-технологій не варто сприймати як архаїчний пережиток чи ускладнення, що потребує зайвих затрат. Навпаки: це інструмент для вирішення сучасних викликів і задач. Традиційне мистецтво може стати основою для моделювання симетрій, аналізу патернів, розробки дизайн-кодів у сучасних продуктах. Творче переосмислення спадщини дозволяє створювати інтерактивні ігри, мурали, мерчі. Ці знання зрештою можна монетизувати через сучасний дизайн, одяг, інтерʼєри. Будь-які знання супроводжуються запитаннями «для чого це мені?», «як це застосувати?». Ми даємо відповіді на ці запитання і можливості для застосування набутих знань», - зазначає Богдан Гасюк.

У лабораторії науки та мистецтва МАН спеціалісти розробляють різноманітні формати заходів і активностей, аби залучати дітей і молодь до дослідження нематеріальної культурної спадщини і гуцульського орнаменту як її елемента. Ці знання стануть цінним фундаментом для реалізації найсміливіших ідей.