КОМАНДА ПРОЄКТУ «СТЕЖКАМИ ГУЦУЛЬСЬКОГО ОРНАМЕНТУ»
Заступник директора з мистецького напрямку, куратор проєктів з охорони гуцульського орнаменту НЦ «МАНУ», художниця, культурологиня.
В.О. завідувача лабораторії «Науки і мистецтва» НЦ «МАНУ», художник-графік, експерт творів мистецтва.
Методист лабораторії «науки і мистецтва» НЦ «МАНУ», письменник, дослідник традиційної культури.
Автор візуальної історії проєкту.
Фахівець з оцифрування культурної спадщини.
Фахівець з оцифрування культурної спадщини.
Майстри
Майстер декоративно-прикладного мистецтва, педагог. Член Національної спілки художників України. Лауреат премії імені Ю. Шкрібляка в галузі декоративно-прикладного мистецтва.
Майстриня художньої вишивки з села Глушків Коломийського району Івано-Франківської області. Спеціалізується на відтворенні та популяризації традиційної вишивки. У творчому доробку майстрині — автентичні сорочки, рушники та предмети побуту, виконані з дотриманням локальних орнаментальних канонів. Її роботи вирізняються використанням складних технік і збереженням етнографічної точності узорів, характерних для Гуцульщини та Покуття. Галина Гафійчук є активною учасницею виставок народного мистецтва та культурно-мистецьких заходів регіону. Засновниця музею “Етноскриня”.
Майстриня народного мистецтва, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України та лауреат премії імені Ярослава Лукавецького. Народилася в селі Прокурава Косівського району, наразі мешкає та працює в Івано-Франківську. Професійні навички художньої вишивки, бісероплетіння та різьблення по дереву опанувала під керівництвом матері, Марії Дмитрівни Чулак. На базі Івано-Франківського державного Центру естетичного виховання Марія Чулак здійснює педагогічну діяльність, навчаючи молодь технікам народного прикладного мистецтва. У творчій практиці спеціалізується на роботі з бісером: відтворення традиційних орнаментів та створення авангардних композицій з використанням крапкової техніки й оптичних ілюзій. Є автором ідеї та режисером-постановником науково-популярного фільму «Бісерна роса Прикарпаття». Власниця музею-садиби “Кольорові пацьорки”.
Заслужений майстер народної творчості України, представник династії гуцульських різьбярів Шкрібляків-Корпанюків. Працює з художньою обробкою дерева, поєднуючи традиційні техніки з авторським стилем. Його роботи, серед яких тарелі, скриньки та рахви, декоровані різьбленням та інкрустацією, експонувалися на численних виставках в Україні та за кордоном (Канада, Франція, Німеччина). Петро Корпанюк є членом Національної спілки художників України та лауреатом премії ім. Юрія Шкрібляка, а його твори зберігаються у провідних музеях народного мистецтва.
Майстриня народної творчості з села Яворів на Косівщині. Займається збереженням та популяризацією народних ремесел, зокрема ткацтва і ліжникарства. Майстриня не лише володіє старовинними техніками обробки вовни, але й творчо осмислює їх, а також проводить майстер-класи для дослідників і туристів.
Художник-кераміст, викладач та культурний діяч із міста Косів. Спеціалізується на розвитку та популяризації традиційного гончарства, поєднуючи творчу практику з педагогічною діяльністю. Засновник міжнародного керамічного пленеру «Золоте горно» та автором інноваційного проєкту «Мобільне горно», спрямованого на популяризацію керамічного мистецтва через виїзні майстер-класи та демонстрації випалу в польових умовах.
Український майстер гуцульських народних музичних інструментів та музикант. З дитинства самостійно опанував виготовлення музичних інструментів: у 12 років зробив першу скрипку, пізніше навчився виготовляти сопілки, флояри, дуди (гуцульські волинки), трембіти, цимбали та ліри. Професійна діяльність М. Тафійчука охоплювала як виготовлення, так і виконання народної музики. Він власноруч виковував металеві деталі для цимбалів та розробляв авторські конструкції інструментів. Майстер відновив традицію виготовлення колісних лір на Гуцульщині. У 2004 році на замовлення співачки Руслани виготовив вісім трембіт для її виступу на конкурсі «Євробачення». Разом із синами створив «Ансамбль родини Тафійчуків», з яким гастролював в Україні, Польщі та США, популяризуючи автентичне звучання карпатських інструментів. Його роботи зберігаються у приватних колекціях та музеях світу. Помер 11 листопада 2025 року в рідному селі Буковець.