Від бабусиної скрині до колекцій Dolce & Gabbana: до Всесвітнього дня вишиванки МАН провела круглий стіл

23 травня лабораторія науки та мистецтва Національного центру «Мала академія наук України» провела Всеукраїнський круглий стіл «Вишита сорочка: традиція та сучасність». Подія відбулася з нагоди Всесвітнього дня вишиванки, який цього року відзначили вдвадцяте. У круглому столі взяли участь учні МАН, їхні наукові керівники та почесні гості.

«Дуже важливо, що сьогодні молодь долучається до осмислення і дослідження культурної спадщини — не лише як історичної памʼяті, а й як живого простору, ідей, цінностей, національної самоідентифікації. Саме через науковий пошук, діалог і спільну працю формується покоління, здатне відповідально мислити, досліджувати й творити майбутнє України. Мала академія наук підтримує молодих людей, які прагнуть ставити запитання, шукати відповіді, досліджувати культурні явища та відкривати нові сенси у традиціях, що передаються з покоління в покоління. Адже наука — це не лише про технології і формули, а й про людину, її памʼять, культуру та суспільство», — такими словами відкрив роботу круглого столу президент МАН Станіслав Довгий.

Привітали учасників і почесні гості, серед яких — завідувачка сектора нематеріальної культурної спадщини Департаменту культурної спадщини Міністерства культури України Тетяна Саваренюк, доктор філософських наук, професор, академік НАМУ, віцепрезидент Національної академії мистецтв України Валерій Бітаєв, доктор мистецтвознавства, професор, директор Інституту проблем сучасного мистецтва НАМ України Ігор Савчук та голова експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України, заступниця директора ГО «Центр розвитку “Демократія через культуру”» Валентина Демʼян. 

До круглого столу долучилися 39 юних дослідників з різних регіонів України. Свої проєкти вони презентували у трьох секціях: «Вікові, регіональні та символічні особливості вишитої сорочки», «Технологія створення вишитої сорочки: від волокна до орнаменту» та «Вишита сорочка, як елемент сучасного молодіжного стилю». Одна з найпопулярніших тем серед учнів — дослідження своєрідностей вишиванок різних місцевостей: під час круглого столу були розкриті особливості вишитих сорочок і орнаментів Черкаської, Сумської, Волинської, Житомирської, Львівської, Закарпатської, Рівненської, Луганської, Донецької, Дніпропетровської областей. Нерідко поштовхом до дослідження ставала сімейна реліквія, знахідка у бабусиній скрині — старовинна вишиванка. Саме так почався науковий пошук Дарʼї Вагабової із селища Коцюбинське Київської області. У родині збереглася скриня прабабусі з ХІХ століття, а в ній — вишита сорочка з домотканого полотна. Цей артефакт став основою для дослідження особливостей орнаментів Черкащини, звідки була родом бабуся Дарʼї. «Коли я тримаю в руках вишиту сорочку зі своєї родини, це вже не просто одяг — це досвід, який пережив час і дійшов до мене. Саме через такі речі починаєш розуміти, що культурна спадщина — це не абстракція з підручника, а жива історія, яка продовжується в тобі. Мені цікаво досліджувати вишивку, бо в ній поєднується краса, символіка і людські долі. І, мабуть, найважливіше — це спосіб не втратити зв’язок із тим, що формує нашу ідентичність», — пояснила Дарʼя.

Автентичні технології виготовлення жіночих сорочок Любарщини дослідила у своїй роботі Марія Осіпова із села Велика Волиця Житомирської області. Дівчина проаналізувала музейні зразки вбрання, вивчила специфіку крою, способи зʼєднання деталей та декор. А на основі отриманих даних Марія відтворила моделі автентичних сорочок у мініатюрі для ляльок-мотанок. 

Айя Науменко з міста Христинівка Черкаської області для участі у круглому столі вбралася у вишиту сорочку, яку виготовила власноруч. Працювати над вбранням дівчина почала у 12 років. Своїм досвідом вона поділилася з іншими учасниками. «Українська культура приваблювала мене ще з дитинства. Мені завжди було цікаво дізнаватися більше про народні традиції, ремесла та символи, які передавалися з покоління в покоління. Подобалося, що кожна така річ не лише красива — за нею стоїть певна історія та символіка. Я вважаю, що культурна спадщина цікава сучасній молоді. Особливо зараз, на тлі великих змін і війни, молодь більше усвідомлює важливість власної культури й того, як минулі покоління боролися за збереження української мови, традицій і мистецтва», — розповіла Айя.

Говорили учасники круглого столу і про вишиванку в контексті сучасності. Мова йшла про трендсетерів, інфлюенсерів, всесвітньо відомих дизайнерів, спортсменів, воїнів та президента у вишиванках. До прикладу, Марія Греченко із Запоріжжя провела масштабну наукову розвідку, в ході якої знайшла українську вишиванку в колекціях Dolce & Gabbana, Gucci, Valentino, Джона Гальяно, Жан-Поля Готьє. Дослідниця зʼясувала, що в осінньо-зимовій колекції Gucci 2008/2009 років, виконаній у стилі вамп, присутні традиційні візерунки вишивки Гуцульщини та Поділля. Гуцульські жупани та камізельки були помічені у весняно-літній колекції Valentino. Однак не лише одяг оздоблюють вишивкою. В останні роки, за словами Марії, вишиванками стали прикрашати автомобілі — для цього створили спеціальні наліпки. А ще популярними стали патріотичні татуювання, серед яких і візерунки, запозичені у вишиванок.

Вбрання спортсменів також дедалі частіше містить елементи вишивки. Одна з учасниць круглого столу — Єва Царфіна з Дніпра — займається художньою гімнастикою. На виступи часто вбирається у вишиті костюми. Каже, що гімнастичний одяг у народному стилі поєднує етносимволіку та естетику з мовою рухів, світла й динаміки. «Костюм у стилі вишиванки — це джерело впевненості, натхнення та внутрішньої сили. Це глибокий культурний код, який допомагає зберігати традиції та водночас відкривати їх по-новому для сучасного покоління. Крім того, номери в народному стилі — це культурна візитівка України на міжнародній арені», — зазначила Єва.

Вишита сорочка давно вийшла за межі етнографічних музеїв і шкільних лінійок, вона стала елементом streetwear — уважає Поліна Холод з Дніпра. «Для сучасного підлітка чи студента вишиванка — це не лише про традиції, це про код ідентичності, загорнутий у сучасний дизайн. Її одягають українці в діаспорі, іноземні дипломати, волонтери, військові, переселенці. Це знак пам’яті, сили, єдності й боротьби, символ свободи й віри в перемогу», — підкреслила Поліна.

Всеукраїнський круглий стіл «Вишита сорочка: традиції і сучасність» яскраво продемонстрував, що історична памʼять українського народу продовжує жити і розвиватися в сучасному світі, а в проєктах і дослідженнях молодих науковців відкриваються її нові грані та смисли. Школярі отримали електронні сертифікати про участь у заході. А ще — неоціненний досвід, спілкування з однодумцями та ідеї для подальших наукових розвідок і відкриттів.